Разом з тим, загалом за першу декаду квітня портфель держоблігацій у Нацбанку зменшився на 4,25 млрд грн.
Як уже повідомляв FINBALANCE, за оцінками експертів, саме певне сповільнення емісії останнім часом стало одним з важливих чинників стабілізації ситуації на валютному ринку (поряд, зокрема, з запровадженими валютними обмеженнями і зменшенням інтенсивності бойових дій на Донбасі, що зменшило панічні настрої серед населення).
Водночас за підсумками І кварталу НБУ «надрукував» для уряду 27,4 млрд. грн (у І кварталі-2014 було 26,3 млрд грн.
Торік неготовність уряду збалансувати держбюджет (його реальний дефіцит перевищив 200 млрд грн) стала одним з ключових каталізаторів настільки глибокої девальвації гривні (та супровідного стрибка інфляції вже в нинішньому році до понад 45%, - ред), адже «латання дір» у держказні відбувалося за рахунок «друкарського верстату» НБУ та фактично незабезпеченої емісії. За весь 2014 рік портфель ОВДП у Нацбанку збільшився на 171 млрд грн (у понад 2 рази), тоді як у банків – лише на 12,4 млрд грн, нерезидентів – на 9,57 млрд грн., інших держателів держоблігацій – на 12,2 млрд грн.
Задля справедливості слід відзначити, що під тиском МВФ у системі держфінансів починаються певні зрушення з точки зору оптимізації витратної частини держказни. Передусім, це стосується підвищення тарифів на газ, що має забезпечити поступове скорочення дефіциту «Нафтогазу», а відтак й емісії, яка здійснювалася для «затикання діри» НАКу.
Певні кроки влада спробувала зробити і в частині усунення дисбалансів у Пенсійному фонді, для підтримки якого з держбюджету-2015 буде виділено 81 млрд грн. Однак нещодавно ухвалені рішення (зокрема, щодо урізання пенсій для працюючих пенсіонерів на 15%) мають досить обмежений ефект (1,6 млрд грн). Більш потенційно ефективним та соціально справедливим була б оптимізація пільгових пенсій. Однак влада наразі відклала відповідні зміни на потім. І це ще питання, чи пройдуть відповідні зміни. Якщо так, то як швидко та в якому вигляді.
На такому фоні на початку березня правління НБУ задекларувало намір жорстко обмежити зростання свого портфеля ОВДП, мінімізувавши в такий спосіб фінансову підтримку "Нафтогазу" та держбюджету.
Водночас слід визнати, що враховуючи складну фінансово-економічну ситуацію в Україні емісія Нацбанком гривні для бюджетних потреб на поточному етапі є неминучою. Зрештою цьому не противився і МВФ. У Меморандумі про співпрацю з Україною передбачено, що НБУ в поточному році може, зокрема, викупити ОВДП на 55 млрд грн для рекапіталізації банків і ФГВФО, а також на 28,3 млрд грн – для докапіталізації «Нафтогазу». І це же не кажучи про 60,5 млрд грн, які НБУ має сплатити як відрахування по «прибутку» за 2014 рік, що, по суті, теж є емісією.
Однак у всьому ж має бути розумна межа. Й до монетизації ОВДП варто вдаватися в крайньому випадку. Тим паче, що хоча в Меморандумі з МВФ і передбачено, що на кінець 2015 року в Україні стеля касового дефіциту сектору загальнодержавного управління не має перевищити 139 млрд грн., експерти вважають, що реальний сукупний дефіцит держфінасів у поточному році може бути не меншим, аніж він був торік (ще раз – йдеться про суму близько 200 млрд грн). І зрештою враховуючи ситуацію, зокрема, в банківській системі, далеко не факт, що вдасться обмежитися випуском ОВДП з наступним їх викупом Нацбанком, як це про це було домовлено з МВФ. А це чергові курсові та інфляційні ризики, яких і так сьогодні під qhiddziqzdiqqdkmp зав’язку.