Найгучніші корупційні злочини, які судді "майстерно" виправдали. Інфографіка
Експерти проаналізували, чому хабарникам так часто вдається уникнути в’язниці.
Українські суди виносять занадто м’які вироки корупціонерам-високопосадовцям, яким дуже часто вдається уникнути ув’язнення через штрафи та іспитові терміни. До такого висновку дійшли експерти Transparency International Україна та інтернет-видання "Перша інстанція" у рамках спільного проекту "Судді під прицілом".
Як правило, зазначають експерти, очевидне хабарництво часто перекваліфіковуються у фінансові махінації, щоб присудити м’якіший вирок, а хабар називають "боргом" або "доброчинною пожертвою". Тож, експерти проаналізували 100 останніх рішень суду за 368 статтею ККУ (одержання неправомірної вигоди). Виявилося, що лише п’ята частина обвинувачених у хабарництві опиняється за ґратами.
Крім того, експерти склали Топ-10 доволі сумнівних рішень суддів щодо корупціонерів. Зокрема, очолює цей "хіт-парад" рішення Києво-Святошинського райсуду Київщини, яким був виправданий голова Віта-Поштової сільської ради, який підозрювався у хабарі 400 тис. грн. Питання виникають і до виправдального вироку щодо скандального "податкового" ректора Петра Мельника, якого звинувачували у хабарах в 40 і 80 тис. грн. Ірпінський міськсуд Київської області визнав докази проти Мельника недостатніми, щоб присудити йому покаранню ув’язненням.
Виправдальні або іспитові вироки отримували й інші відомі чиновники, які донедавна займали відповідальні посади. Слід зазначити, що в більшості випадків посадовцям-корупціонерам взагалі вдається уникнути тюрми, навіть якщо факт хабарництва повністю доведено. Хабарникам присуджують ув’язнення, але одразу замінюють його іспитовим терміном на підставі ст. 75 ККУ, яка взагалі не має застосовуватися при корупційних справах. Утім, на цю примітку судді не зважають, а у низці випадків суди взагалі прийняли обурливі рішення вважати хабар "доброчинним внеском" або eiqrtixxixhkmp "боргом".