Справа «Торнадо»: що треба знати про підсудних та батальйон

Справа «Торнадо»: що треба знати про підсудних та батальйон

09 августа 2016 г.

Ксения Жукова

Вранці 9 серпня Оболонський районний суд Києва продовжить розгляд справи екс-бійців спецроти «Торнадо».

Суди, що періодично зриваються 

Судові засідання у справі екс-бійців «Торнадо» відбуваються в закритому режимі, оскільки підсудніх звинувачують зокрема й в насильницьких діях сексуального характеру (за законом такі судові засідання з допитами потерпілих проводять в закритому режимі).

За словами правоохоронців, щоразу підсудні намагаються зірвати судове засідання. Так, 2 серпня в залі Оболонського суду Києва вони облили присутніх сечею та фекаліями. Правоохоронці вибігали з зали суду на свіже повітря, як і виходили люди з парасольками, які почували себе погано. Був характерний запах.

«Обвинуваченими було порушено порядок судового засідання шляхом обливання всіх учасників процесу, а також зали судових засідань невідомою речовиною бурого кольору з яскраво вираженим запахом сечі. Були висловлені погрози на адресу суду та прокурорів із вживаням ненормативної лексики» — так про засідання розповіла прес-секретарка Оболонського райсуду Києва Інна Свинаренко. 

За словами адвоката п’ятьох із затриманих «торнадівців»  Володимира Якімова, така поведінка підсудних викликана тим, що їм «не дають можливості нормально захищатися»: 

«Зробили закрите засідання, добре, змирилися з цим. Намагалися, добивалися, але змиилися. Домовилися в залі засідання, що приїдуть потерпілі і будуть давати свідчення безпосередньо в залі суду. Сімох потерпілих на сьогодні допитали в залі засідання, а коли вони «попливли» ці потерпілі, бо дуже важко брехали в очі безпосередньо в залі судового засідання, почали давати суперечливі свідчення. Говорять те, що ну ніяк не в’яжеться з їхньою позицією звинувачення. Вирішили допитувати основного потерпілого в режимі відео-конференції, але екран не передає емоцій і ми не можемо бути впевнені в тому, що там немає якогось суфлера. ˂...˃ В такий спосіб вони намагалися достукатися до суддів». 

Наступного дня було опубліковано відеозапис того, що відбувалося в залі суду 2 серпня 2016 року. 

Відео за 2.08.2016

В цей час під будівлею суду сталися сутички. Представники добровольчих батальйонів «Торнадо», «Айдар», «Донбас» заблокували виходи з двох боків. Вимагали, щоб засідання відбувалися у відкритому режимі. Протестувальники принесли під будівлю шини, заблокували металеву огорожу. Виникла бійка. Пізніше на місце прибули нардепи Семен Семенченко, Андрій Лозовий, Ігор Мосічук. Семенченко повідомив, що протестувальники будуть штурмувати приміщення суду, якщо протягом години не задовольнять їхні вимоги. 

Вже ввечері 2 серпня протестувальники почали розхитувати браму біля будівлі суду, закидати правоохоронців шинами та димовими шашками, камінням. За словами учасників протесту, правоохоронці застосували газові балончики. В цей час нардепи зайшли всередину для переговорів. На місце також прибули голова управління МВС Києва Андрій Крищенко та голова Нацполіції Хатія Деканоїдзе. Періодично виникали сутички між протестувальниками та правоохоронцями, а  також між самими протестувальниками. Вже після опівночі вирішили перенести розгляд справи на 3 сепрня, підсудних через коридор правоохоронців вивели з зали суду та відправили до СІЗО. Близько другої ночі протестувальники розійшлися, але обіцяли повернутися на засідання.

Наступного дня, 3 серпня, під будівлею суду знову зібралися протестувальники. Засідання знову перенеслв на 9 серпня через неможливість доставити підсудних до зали суду.

Керівник відокремлених підрозділів асоціації АТО Олексій Сломчинський повідомив Громадському, що під час переговорів 2 серпня домовилися про проведення відкритого засідання:

«Якщо засідання не буде відкритим, його не буде взагалі», — сказав він. 

Колишній заступник командира роти «Торнадо» Микола Цукур розповів Громадському, що люди біля будівлі суду прийшли підтримати ув’язнених: 

«Люди прийшли підтримати нас, щоб ми не почувались покинутими». 

Цукур підтверджує, що поведінку екс-«торндадівців» на засіданні суду можна вважати хуліганською, але, каже, «ми були на межі»: 

«В залі суду нас тримають 12 осіб в одній камері, не дають води, їжі, немає вентиляції, ми навіть не чуємо суддів». 

Чому засідання суду відбуваються в закритому режимі? 

Підсудні також вимагають проведення відкритого засідання суду, але, за словами військового прокурора Руслана Кравченка, це неможливо, бо під час засідання досліджуються обставини злочинів проти статевої свободи та статевої доторканності, а також потрібно запобігати розголошення обставин, які принижують гідність потерпілих: 

«Такими обставинами є спосіб здійснення катування, що інкримінується обвинуваченим — застосування елекрошокерів та зачищених кінців оголених проводів генератору польового телефону до статевих органів, акцентовані удари палицею по статевих органах особи, внаслідок чого вона вчинила замах на самогубство шляхом нанесення собі чисельних порізів на руках, кидання підпалених сірників на статеві органи особи внаслідок чого здійснилось загоряння волосяного покрову тіла потерпілого».

Самі «торнадівці» свідчення потерпілих називають зрежисованими та неправдивими. Під час засідань кричать, що неможливо звинувачувати в таких злочинах людей, які захищали суверенітет України. 

Та у віськовій прокуратурі запевняють, що такі злочини не можуть бути виправдані подіями на сході України: 

«Жодні виключні обставини, якими б вони не були, стан війни чи загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи будь-який інший надзвичайний стан не можуть бути виправданням катувань» — каже прокурор Руслан Кравченко. 

Цукур і свідчення у справі Єфремова

За словами Цукура, співробітники прокуратури пропонували йому «домовитися» — надати свідчення проти екс-регіонала Єфремова, підозрюваного у створенні самоназвної «ЛНР» в обмін на свободу. Він каже, що відмовився від такої угоди. 

Свідчення екс-«торнадівець» надав, але вийти з СІЗО вобмін на інформацію відмовився, мовляв, адвокати Єфремова можуть використати цей факт на його [Єфремова] захист:

«Я звідси буду виходити тільки з Русланом (Оніщенком — ред)».

До того ж Цукур каже, що вже давав такі свідчення раніше, але в прокуратурі їх ніби-то «загубили». 

Хто з «торнадівців» зараз під вартою

Наразі під вартою перебувають 12 осіб. Першими у червні 2015 року затримали вісьмох осіб, серед яких був і командир Руслан Оніщенко. Пізніше затримали Данила Ляшука, 10 березня 2016 року під вартою опинилися Микола Цукур та Ілля Холод. Останнім затримали Анатолія Пламадялу — у березні 2016 року. Крім того, 7 жовтня 2015 року при спробі затримання був убитий військовий роти «Торнадо» з позивним «Товстий». 

Оніщенко Руслан Ілліч

Cвиридовский Микита Васильович

Куст Микита Володимирович

Шевченко Юрій Миколайович

Іваш Роман Юрійович

Демчук Андрій Нестерович

Цукур Микола Володимирович

Пламадяла Анатолій Миколайович

Гульчук Борис Павлович

Ляшук Данило Олександрович

Холод  Ілля Іванович

Глєбов  Максим Валерійович

Обвинувачення

За інформацією військового прокурора Руслана Кравчука, підсудних «торнадівців»  звинувачують у: 

• створенні злочинної організації;
• задоволенні стетевої пристрасті неприподним способом із погрозою застосування фізичного насильства;
• перевищенні влади та службових повноважень працівником правоохоронного органу, яке супроводжувалося насиллям, погрозою застосування насильства, застосуванням зброї та спеціальних засобів;
• незаконному заволодінні транспортним засобом з погрозою застосування насильства;
• незаконному позбавлені волі та викраденні людини;
• катуванні;
• доведенні особи до замаху на самогубство, що є наслідком жорстокого з нею поводження;
• самовільному присвоєнні владних повноважень та звання службової особи, поєднаному з вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь з використанням форменного одягу працівника правоохоронного одягу;
• незаконному проникненні до житла та незаконному проведенні в ньому огляду, вчинене службовою особою із погрозою застосування насильства;
• вимаганні, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища та погрозою вбивства;
• вимаганні офіційних документів, вчиненому з корисливих мотивів, що спричинило порушення роботи установи;
• незаконному заволодінні паспортом громадянина України.

За даними Генпрокуратури, органами досудового розслідування ще встановлюється місцеперебування ще 11 підозрюваних «торнадівців» з метою забезпечення проведення з ними відповідних процесуальних дій. 

Як з’явився батальйон «Торнадо»

Батальйон «Торнадо» (який насправді є ротою) був створений у 2014 році в Запоріжжі, підпорядковувася структурі Міністерства внутрішніх справ.

Після розформування за мародерство батальйону міліції особливого призначення «Шахтарськ», який був створений за ініціативою нардепа Олега Ляшка і воював під Іловайськом, створений підрозділ МВС «Свята Марія», куди увійшли добровольці з «Шахтарська», «Азова», та члени політичної партії  «Братство» Дмитра Корчинского. Другий – група співробітників МВС, переважно жителів Луганської і Донецької областей, який став підрозділом «Торнадо».

У червні 2015 року тодішній голова Луганської військово-цивільної адміністрації Геннадій Москаль звернувся до міністра внутрішніх справ, Генштабу та секретаря РНБО з проханням роззброїти «Торнадо» та вивести його з території Луганської області, аргументуючи тим, що вони стали непідконтрольними:

«До батальйону просочилася інформація, що силовики документують злочинну діяльність бійців – і рано чи пізно їм доведеться відповісти згідно із законом. Щоб відвернути увагу від себе вони влаштовують різні «вугільні шоу», у тому числі і на центральних телеканалах України. Воювати цей підрозділ не бажає і ніколи не брав участь у бойових операціях, а перетворився на організоване злочинне угрупування, фактично створивши банду, яка займалася викраденням людей, вбивствами, зґвалтуваннями, розбійними нападами, грабежами, крадіжками і іншими злочинами» – заявляв тоді Москаль.

Головний військовий прокурор Анатолій Матіос повідомляв про те, що у складі батальйону було лише 70 осіб зареєстрованих в міліції зі 170. Інші сто – це «невідомі озброєні люди, які перебували на території бази», – заявляв Матіос.

Вже 17 червня 2015 року після звернення Геннадія Москаля було затримано 8 учасників «Торнадо» разом з командиром Русланом Оніщенком, який перебував в Дніпропетровську. Інші «торнадівці» не пустили на територію бази батальйону в Лисичанську правоохоронців для проведення слідчих дій. Того ж дня Микола Цукур – заступник комабата – повідомив на своїй сторінці в фейсбуці, що «готується штурм бази».

Того ж дня головний військовий прокурор Анатолій Матіос на прес-конференції розповів, що «торнадівців» затримали за «катування та групове зґвалтування чоловіка, яке затримані записали на відео».

Наступного дня – 18 червня 2015 року – міністр внутрішніх справ Арсен Аваков підписав наказ про розформування роти «Торнадо».

Самі «торнадівці» говорили, що їхнє переслідування – наслідок конфлікту комбата Оніщенка з тодішнім начальником управління внутрішніх справ в Луганській області Анатолієм Науменком, який нібито «кришував» контрабанду в області. А також особиста неприязнь військового прокурора Анатолія Матіоса до добровольчих qhiukiqrihrkmp батальйонів.

hromadske.ua